|
1. Покарання у виді виправних робіт
встановлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за
місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт
провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків.
2. Виправні роботи не застосовуються до
вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, до
непрацездатних, до осіб, що не досягли шістнадцяти років, та тих, що досягли
пенсійного віку, а також до військовослужбовців, працівників правоохоронних
органів, нотаріусів, суддів, прокурорів, адвокатів, державних службовців,
посадових осіб органів місцевого самоврядування.
3. Особам, які стали непрацездатними після
постановлення вироку суду, виправні роботи суд може замінити штрафом із
розрахунку трьох встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян за один місяць виправних робіт.
1. Громадські роботи можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років на строк від тридцяти до ста двадцяти годин і полягають у виконанні неповнолітнім робіт у вільний від навчання чи основної роботи час. Тривалість виконання даного виду покарання не може перевищувати двох годин на день. 2. Виправні роботи можуть бути призначені неповнолітньому в віці від 16 до 18 років за місцем роботи на строк від двох місяців до одного року. 3. Із заробітку неповнолітнього, засудженого до виправних робіт, здійснюється відрахування в доход держави в розмірі, встановленому вироком суду, в межах від п'яти до десяти відсотків.
КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ Глава 9
ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ВИПРАВНИХ РОБІТ
Стаття 41. Порядок виконання покарання у
виді виправних
робіт
1. Покарання
у виді виправних робіт відбувається на підприємстві,
в установі, організації незалежно від форми
власності за
місцем роботи засудженого.
2. Виконання
покарання у виді виправних робіт здійснюється на
основі участі
засуджених у суспільно корисній праці і контролю за
їхньою
поведінкою відповідно до вимог цього Кодексу.
3. Контроль
за виконанням покарання у виді виправних робіт
покладається
на кримінально-виконавчу інспекцію, а проведення
індивідуально-профілактичної
роботи за місцем проживання
засудженого -
на органи внутрішніх справ.
4. Вирок суду
приводиться до виконання не пізніше
десятиденного
строку з дня набрання вироком законної сили або
звернення
його до виконання.
5.
Кримінально-виконавча інспекція веде облік засуджених;
роз'яснює
порядок та умови відбування покарання; здійснює контроль
за
додержанням порядку та умов відбування покарання засудженими і
власником
підприємства, установи, організації або уповноваженим
ним органом
за місцем роботи засудженого; бере участь у виховній
роботі із
засудженим; контролює поведінку засуджених; вносить
подання
органу внутрішніх справ щодо здійснення приводу
засуджених,
які не з'явилися за викликом до кримінально-виконавчої
інспекції без
поважних причин; організовує початковий розшук
засуджених,
місцезнаходження яких невідоме, та надсилає матеріали
до органу
внутрішніх справ для оголошення розшуку таких
засуджених;
застосовує заходи заохочення і стягнення; дає дозвіл
на звільнення
з роботи засуджених за власним бажанням протягом
строку
відбування ними покарання.
6. Засуджені
зобов'язані: додержуватися встановлених порядку
та умов
відбування покарання; сумлінно ставитися до праці;
з'являтися за
викликом до кримінально-виконавчої інспекції;
повідомляти
кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця
проживання;
періодично з'являтися на реєстрацію до
кримінально-виконавчої
інспекції. Поважними причинами неявки
засудженого
до кримінально-виконавчої інспекції в призначений
строк
визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші
обставини, що
фактично позбавляють його можливості своєчасно
прибути за
викликом і які документально підтверджені.
Стаття 42. Умови відбування покарання у
виді виправних робіт
1. Протягом
строку відбування покарання засудженим
забороняється
звільнятися з роботи за власним бажанням без дозволу
кримінально-виконавчої
інспекції. Дозвіл на звільнення може бути
наданий після
перевірки обгрунтованості заяви засудженого та за
наявності
довідки з нового місця роботи про можливість його
працевлаштування.
2. Особам,
засудженим до покарання у виді виправних робіт,
надається
щорічна відпустка, час якої не зараховується до строку
відбування
покарання.
3. Час
відбування засудженим покарання у виді виправних робіт
зараховується
в загальний стаж роботи.
4. Засудженим
забороняється без дозволу
кримінально-виконавчої
інспекції виїжджати за межі України.
5. Стосовно
особи, яка стала непрацездатною після
постановлення
вироку суду, кримінально-виконавча інспекція вносить
подання до
суду про заміну виправних робіт штрафом.
6. Стосовно
особи, яка після постановлення вироку суду
досягла
пенсійного віку, а також жінки, яка стала вагітною,
кримінально-виконавча
інспекція вносить подання до суду про
звільнення
такої особи від відбування покарання.
Стаття 43. Обчислення строку покарання у
виді виправних робіт
1. Строк
покарання у виді виправних робіт обчислюється
роками,
місяцями і днями, протягом яких засуджений працював і з
його
заробітку провадилося відрахування. Число днів,
відпрацьованих
засудженим, має бути не менше числа робочих днів,
які
припадають на кожний місяць встановленого судом строку
покарання.
Якщо засуджений не відпрацював зазначену кількість днів
і відсутні
підстави, встановлені цим Кодексом для заліку
невідпрацьованих
днів у строк покарання, відбування покарання
триває до
повного відпрацювання засудженим призначеної кількості
робочих днів.
Початком строку відбування покарання вважається
день, з якого
фактично розпочато відрахування із заробітку
засудженого.
2. У строк
відбування покарання зараховується час, протягом
якого
засуджений не працював з поважних причин і за ним відповідно
до закону
зберігалася заробітна плата, а також час, коли
засудженому
не надавалася робота на підприємстві, в установі,
організації,
та час, протягом якого засуджений перебував на обліку
в державній
службі зайнятості і йому було надано статус
безробітного.
3. У строк
відбування покарання не зараховується час хвороби,
викликаної
алкогольним, наркотичним або токсичним сп'янінням або
діями,
пов'язаними з ним, грубим порушенням правил техніки
безпеки,
умисним заподіянням собі тілесних ушкоджень; час
відбування
адміністративного стягнення у виді адміністративного
арешту або
виправних робіт, а також тримання під вартою як
запобіжного
заходу з іншої кримінальної справи у період відбування
покарання у
випадках, коли вина у вчиненні злочину доведена у
встановленому
законом порядку.
Стаття 44. Обов'язки власника підприємства,
установи,
організації або уповноваженого ним органу
за
місцем відбування засудженими покарання у
виді
виправних робіт
1. На
власника підприємства, установи, організації або
уповноважений
ним орган за місцем відбування засудженим покарання
у виді
виправних робіт покладається:
щомісячне
відрахування визначеної вироком суду частини
заробітної
плати і перерахування утриманої суми в доход держави;
додержання
порядку та умов відбування покарання, передбачених
цим Кодексом;
своєчасне
інформування кримінально-виконавчої інспекції про
ухилення
засудженого від відбування покарання, переведення
засудженого
на іншу роботу чи посаду, а також його звільнення;
щомісячне
інформування кримінально-виконавчої інспекції про
кількість
робочих днів за графіком на підприємстві, в установі,
організації,
кількість фактично відпрацьованих засудженим робочих
днів, розмір
заробітної плати і утримань з неї за вироком суду,
кількість
прогулів, кількість днів тимчасової непрацездатності за
листком
непрацездатності та з інших причин.
2. У разі
систематичного неправильного або несвоєчасного
відрахування
сум із заробітку засудженого, а також невиконання
інших вимог
цієї статті кримінально-виконавча інспекція надсилає
матеріали
прокуророві для вирішення питання про притягнення винних
осіб до
відповідальності згідно із законом.
Стаття 45. Порядок провадження відрахувань
із заробітку
засуджених до виправних робіт
1.
Кримінально-виконавча інспекція здійснює контроль за
правильністю
і своєчасністю відрахувань із заробітку засуджених до
виправних
робіт і перерахуванням відрахованих сум у доход держави.
2.
Відрахування провадяться з усієї суми заробітку, без
виключення з
цієї суми податків та інших платежів і незалежно від
наявності
претензій до засудженого за виконавчими документами, за
кожний
відпрацьований місяць при виплаті заробітної плати. В осіб,
які працюють
за сумісництвом, відрахування провадяться із
заробітку за
кожним місцем роботи. Відрахування відповідно до
вироку суду
починаються з наступного дня після надходження вироку
та
повідомлення на підприємство, в установу чи організацію, але не
раніше ніж
вирок набрав чинності.
3.
Відрахування не провадяться з грошових допомог, які
одержуються в
порядку загальнообов'язкового державного соціального
страхування і
соціального забезпечення, виплат одноразового
характеру, не
передбачених системою оплати праці, сум, які
виплачуються
як компенсація за витрати, пов'язані з відрядженням,
та інших
компенсаційних виплат.
Стаття 46. Заходи заохочення і стягнення,
що застосовуються
до осіб, засуджених до виправних робіт
1. Власник
підприємства, установи, організації або
уповноважений
ним орган щодо засуджених до покарання у виді
виправних
робіт може застосовувати заходи заохочення і стягнення,
передбачені
законодавством про працю.
2.
Кримінально-виконавча інспекція за зразкову поведінку і
сумлінне
ставлення до праці щодо засуджених може застосовувати
такі заходи
заохочення:
подання до
суду матеріалів на засудженого щодо
умовно-дострокового
звільнення або заміни невідбутої частини
покарання
штрафом;
зарахування
часу щорічної відпустки у строк відбування
покарання.
3. Подання
про умовно-дострокове звільнення засудженого від
покарання або
заміну невідбутої частини покарання штрафом
надсилається
до суду кримінально-виконавчою інспекцією з
урахуванням
характеристики на нього власника підприємства,
установи,
організації або уповноваженого ним органу за місцем
роботи
засудженого.
4. За
порушення порядку та умов відбування покарання у виді
виправних
робіт до засудженого може застосовуватися застереження у
виді
письмового попередження про притягнення до кримінальної
відповідальності.
5. Стосовно
особи, яка ухиляється від відбування покарання у
виді
виправних робіт, кримінально-виконавча інспекція надсилає
прокуророві
матеріали для вирішення питання про притягнення до
кримінальної
відповідальності відповідно до статті 389
Кримінального
кодексу України ( ).
6. Ухиленням
засудженого від відбування покарання у виді
виправних
робіт є:
невиконання
встановлених обов'язків;
порушення
порядку та умов відбування покарання;
вчинення
проступку, за який його було притягнуто до
адміністративної
відповідальності;
допущення більше
двох разів протягом місяця прогулів, а також
більше двох
порушень трудової дисципліни протягом місяця або поява
на роботі в
нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного
сп'яніння.
7. Засуджений
до виправних робіт, розшук якого оголошено у
зв'язку з
ухиленням від покарання, затримується і конвоюється
органом
внутрішніх справ у порядку, передбаченому
кримінально-процесуальним
законодавством.
КОДЕКС УКРАЇНИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ Стаття 31. Виправні роботи
Виправні роботи застосовуються на строк до двох місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила
адміністративне правопорушення, і з відрахуванням до двадцяти
процентів її заробітку в доход держави. Виправні роботи
призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним
судом (суддею). { Стаття 31
із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2342-III
( 2342-14
) від 05.04.2001 }
Глава 31
ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ВИПРАВНИХ РОБІТ
Стаття 322. Виконання постанови про застосування
виправних робіт
Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування виправних робіт
надсилається центральному органу виконавчої влади з питань
виконання покарань на виконання не пізніш як наступного дня після
її винесення. Виправні роботи відповідно до статті 31 цього Кодексу
відбуваються за місцем постійної роботи порушника. На підставі постанови про виправні роботи із заробітку
порушника провадяться відрахування в доход держави протягом строку
відбування адміністративного стягнення в розмірі, визначеному
постановою. { Стаття 322 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 1254-VI ( 1254-17 ) від 14.04.2009 }
Стаття 323. Обчислення строку відбування виправних робіт Відбування виправних робіт обчислюється часом, протягом якого порушник працював і з його заробітку провадилось відрахування. Кількість днів, відпрацьованих порушником, має бути не менше
кількості робочих днів, що припадають на встановлений районним,
районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею)
календарний строк стягнення. Якщо порушник не відпрацював
зазначеної кількості робочих днів і відсутні підстави для
зарахування невідпрацьованих днів у строк стягнення, відбування
виправних робіт триває до повного відпрацювання порушником
належної кількості робочих днів. У строк відбування стягнення зараховується час, протягом
якого порушник не працював з поважних причин і йому відповідно до
закону виплачувалась заробітна плата. До цього строку також
зараховується час хвороби, час, наданий для догляду за хворим, і
час проведений у відпустці по вагітності і родах. Час хвороби,
спричиненої сп'янінням або діями, зв'язаними з сп'янінням, до
строку відбування виправних робіт не зараховується. { Стаття 323 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001 }
Стаття 324. Обов'язки власника підприємства, установи,
організації або уповноваженого ним органу
за місцем відбування порушником виправних робіт
На власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником
виправних робіт покладається: правильне і своєчасне провадження відрахувань із заробітку
порушника в доход держави і своєчасний переказ відрахованих сум у
встановленому порядку; трудове виховання порушника; повідомлення органів, що відають виконанням даного виду стягнення, про ухилення порушника від відбування стягнення. { Стаття 324 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III( 2342-14 ) від 05.04.2001 }
var container = document.getElementById('nativeroll_video_cont');
if (container) {
var parent = container.parentElement;
if (parent) {
const wrapper = document.createElement('div');
wrapper.classList.add('js-teasers-wrapper');
parent.insertBefore(wrapper, container.nextSibling);
}
}
| 
